Рослини-інтродуценти Донеччини

У містах Донеччини все більше з’являється рослин-інтродуцентів. Нажаль, багато видів інтродукованих рослин, потрапивши  до природних екосистем — лісів, луків, степів, водойм, завдають їм великої шкоди. Науково-дослідний відділ нашого парку неодноразово робив публікації з цього приводу. Наприклад, ваточник сирійський Asclepias syriaca або сахалинська гречка Fallopia sachalinensis є злісними бур’янами.

Але серед чужоземних рослин є види, появу яких в наших містах можна вважати скоріше позитивним явищем. Наряду зі своїми декоративними властивостями, вони виконують ще ряд корисних функцій. До таких рослин належить магонія падуболиста Mahonia aquifolium з родини Барбарисові Berberidaceae, яка в Україні була введена в культуру в 1838 році, але на Донеччині широку популярність набула відносно недавно. В Краматорському районі зустріти магонію можна не тільки в межах населених пунктів. Нам доводилося бачити її зарості у півзатінку на галявинах соснових лісів, де цей чагарник добре себе почував. Рослини були невисокі, їх висота не перевищувала 50 см, проте вони рясно цвіли. Площа найбільшої з найдених куртин була близько 12 м2. Тобто, магонія добре витримує наші зими і за межами міста. Потрапити у ліс вона могла завдяки птахам, які охоче поїдають її ягоди. Або якась людина провела експеримент, і висадила кущик магонії у лісі. Вегетативне розмноження кореневими паростками дозволило рослині розмножитися і зайняти прилеглу територію.

Магонія падуболиста – це вічнозелений кущ  зі складними темно-зеленими листками. Зверху вони блискучі, наче глянцеві. Довжина листя – до 20 см, вони складаються з 5 – 9 зазубрених яйцеподібних листочків. Колір листя залежить від пори року: влітку – зелений, восени – зелено-багряний, взимку набуває бронзового відтінку.

Магонія виглядає ефектно в будь-яку пору року. Тому вона широко використовується в ландшафтному дизайні, садівництві.

Висота рослини може досягати 1,5 метрів, але звичайно вона менше. Це залежить від умов зростання, а також від особливостей її формування. Магонія добре переносить обрізку – її можна формувати окремими кущиками або надати сланку форму. В тіні, при щільній посадці, рослини розвиваються повільно і не ростуть високими.

В пору цвітіння насадження магонії виглядають особливо ефектно. Її жовті квіти зібрані в багатоквіткові китиці. Вони мають  приємний, доволі сильний запах, який дещо нагадує аромат гвоздики. Тому магонія є добрим весняним медоносом. Її цвітіння відбувається у квітні – травні.

Восени на кущах магонії з’являються плоди – круглі ягоди синього кольору. За схожість цих ягід з плодами винограду магонію називають «оригонським виноградом».  Плоди магонії кисло-солодкі на смак. Їх використовують в кондитерському виробництві, виготовляють джеми, варення.

Популярність магонії також зумовлена її морозо-  та посухостійкістю. Селекційні сорти магонії  відрізняються один від одного за кольором листя та формою куща.

Батьківщина магонії падуболистої – Північна Америка. Свою родову назву вона отримала на честь американського садівника Бернарда Макмагона, а видова –  говорить про схожість листя магонії та падуба Ilex.