День порятунку жаб відзначається з метою привернення уваги до питань збереження амфібій.

У циклі авторських нарисів, який науково-дослідний відділ парку пропонує Вашій увазі, ми будемо знайомити Вас з деякими нашими місцевими амфібіями поближче.

Фауна амфібій України, як це природньо для наших широт, порівняно небагата у порівнянні з тропіками, але включає цілий ряд досить цікавих видів

Починаємо ми саме с Жаб, які відносяться до родина Жаб’ячі – Ranidae. На межі української та російської мов іноді виникає деяка плутаниця, тому що тварини, які називаються жабами російською – це зовсім інші істоти, які українською називаються ропухами (родина Bufonidae), та про яких буде далі. Саме жаби російською – «лягушки».

Найбільш відомі та поширені – так звані «зелені жаби» з роду Pelophylax. Їх систематика у світі сучасних представлень досить складна, популяції, які мешкають на території України, визнаються нележачими до видів Жаба озерна (P. ridibundus), Жаба їстівна (P. esculentus), Жаба ставкова (P. lessonae), причому з варіаціями на кшталт помноження наборів хромосом, та різноманітних гібридів між всім цим. Тому торкатися цього питання, а також і відмінностей у їх зовнішніх ознаках, у рамках даного нарису ми не будемо, зупинимося на загальному найменування «зелені жаби».

Зелені жаби – найбільш розповсюджені з амфібій нашої країни, саме вони грають велику роль у біоценозах – тому що це досить великі, прожерливі, та головне – дуже багаточисельні тварини, які поглинають помітну частку загальної біомаси у вигляді їжі (їх пуголовки харчуються рослинною їжею, дорослі особини – здебільшого різноманітними безхребетними, досить великі особини можуть проковтувати й невеликих хребетних, включаючи свою ж малечу, та самі є здобиччю для великої кількості різноманітних тварин – риб, плазунів, птахів, ссавців. Широко відоме й використання жаб у людській кухні, один з видів так і називається – Жаба їстівна, хоча у їжу придатні вони усі у рівній мірі.

На відміну від інших наших амфібій, окрім Кумок, Зелені жаби більшу частину життя проводять у воді, у зручних для перебування містах утворюючі іноді величезні скупчення, у водоймищах вони й зимують. Усім відомі характерні гучні та своєрідні хорові співи цих тварин (так звана групова вокалізація), яка іноді починається з голосу однієї тварини та швидко шириться по водоймі, особливо у період розмноження.

Зелені жаби відрізняються доброю лабільністю (стійкістю до змін у умовах мешкання, хоча цей параметр варіює від виду до виду). Значний негативний вплив на популяції можуть наносити  такі антропогенні чинники, що призводять безпосередньо до знищення або значного забруднення місць мешкання та розмноження – водойм.