Перш ніж «рятувати» птахів, переконайтеся, що допомога їм дійсно потрібна

Прийшла зима, яка принесла багатьом птахам серйозні проблеми. Насправді річ піде не про те, що пташки замерзають взимку, або гинуть від голоду. Мова в цій публікації піде навпаки про проблему «рятування» птахів.
Сьогодні 04.12.2020 року співробітники регіонального ландшафтного парку «Краматорський» отримали повідомлення, що біля міста Слов’янська потерпає біди лебідь, в якого зламане крило. Його родичи улетіли, а він залишився. Його потрібно було негайно врятувати. Яким чином? Спіймати та посадити до огорожі (якщо можна так сказати приговорити до «вічного ув’язнення»). Саме так мало це виглядати, бо справді дуже мало фахівців-ветеринарів, які можуть впоратись з проблемою лікування зламаних крил у птахів.
Прибувши на місце «потерпання птахом лиха», інспектори служби державної охорони природно-заповідного фонду України та співробітники науково-дослідного відділу Парку на замерзлій водоймі, біля проталини, побачили цілком здорову дорослу особину лебедя-шипуна, в якої не тільки були здорові крила (які птах продемонстрував на відеокамеру), але який добре себе почував біля незамерзлої полонини. Скрізь у птаха, завдяки небайдужим людям, було достатньо корму (жито, кукурудза тощо). І звісно лебедю нікуди не потрібно було улітати, бо птаху штучно було створено найсприятливіші умови. Враховуючи відому схильність у лебедя-шипуна до синантропізації (пристосування організмів до проживання в різко перетворених людиною місцях, аж до населених пунктів і людських осель), немає нічого дивного що птах не дуже переймався присутністю людини.
Лебеді-шипуни в певній кількості зимують на території Донецької області, в тому числі і в її північній частині (околиці міста Словʼянськ). Тож знаходження птаха на замерзлій водоймі, біля проталин, також цілком природньо. Особливості біології та екології птаха не дадуть лебедю замерзнути та загинути від голоду. Коли в нього не буде їжі птах самотужки залишить це місце.
Нажаль необізнаність людини і сентиментальне бажання допомогти, призводить у кращому випадку до довічного ув’язнення і страждання диких птахів, але частіше обертається їх загибеллю. І якщо ви гадаєте що ви можете врятувати тварину, допомогти їй, то Вам потрібно згадати третій екологічний закон Баррі Коммонера «Природа знає краще».
Тож для порятунку птаха від «рятівників» співробітникам парку прийшлось провести роз’яснювальну роботу серед місцевих мешканців та небайдужих захисників тварин. Таким чином було врятовано дикого птаха від насильницького ув’язнення.
Подивитись відео можна тут